Милдред була відома серед прихожан церкви своїм гострим язиком. Особливо вона турбувалася справами моральності ближніх. Майже всі в малому містечку побоювались її. Одної неділі вона підійшла до Генрі, хто був новим у місті і в церкві, і сказала, що бачила вчора його машину, запарковану біля єдиного в містечку бару. Вона з трагічно розширеними очима оголосила розгубленому Генрі, що якщо ще раз так повториться, то про нього піде слава, як про пияка. "Бо ви знаєте наше місто і які то люди," – закінчила вона погрозливим шепотом. Генрі оторопіло видивився на неї. Він не сказав нічого. Він не оправдовувся, не пояснював і не вибачався. Він мовчки пішов собі. Але того ж вечора він запаркував свою машину на вулиці біля дому Милдред і залишив її там на всю ніч.