Цукерковий регламент
В дитинстві я все розуміла буквально. Не тільки розуміла, а ще й діяла відповідно до свого розуміння.
Якось, дошкільням я отримала кульок з цукерками від когось з родини. Тато порадив мені не їсти зразу. "З"ж одну зараз. а одну - в обід !" - сказав він.
Я вирішила, що цукерки так і потрібно їсти: одну зранку, одну в обід, а одну - ввечері. Всесвіт в дитинстві видавався влаштованим розумно. В усьому, і у споживанні цукерок теж.
Отой кульок я їла кілька днів. Карамельки зі сливовим повидлом були смачнющі, але я дотримувалась регламенту:вранці, в обід і ввечері. Аж поки не пожалілась бабусі, що так хочу цукерочку ще одну.
- То з"їж !- порадила бабуся.
- Але ж я вже їла обідню !
- То з"їж ще одну, - не розуміла бабуся.
- А тато...- я намагалась пояснити і тут надійшло прозріння.
Виявляється,цукерки не потрібно їсти по регламенту, можна так , як мені хочеться. В обід я з"їла дві цукерки. Але на вечерю - сумлінно витягла з кулька одну.
Яким же був мій подив, коли в останній день мого цукеркового регламенту для завершення циклу не вистачило якраз вечірньої цукерки.
Ні, таки розумність у будові Всесвіту була.